Інтелектуальна власність (англ. Іntellectual property) - юридичний термін, що позначає сукупність прав, що надаються певним особам (авторам або іншим правовласникам), на нематеріальні об'єкти. Перш за все термін означає тимчасове володіння авторськими і суміжними правами, володіння діючими свідоцтвами на товарні знаки, і діючими патентами. Юридичний зміст самого терміна інтелектуальна власність в більшості країн не визначено. В Україні термін визначений у ст. 418 книги четвертої Цивільного кодексу України, як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений законом.
У широкому розумінні означає закріплені законом тимчасові виняткові права на результат інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації. Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, встановлює монополію авторів на певні форми використання результатів своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, таким чином, можуть використовуватися іншими особами лише з дозволу перших.