Страхування - особливий вид економічних відносин, покликаний забезпечити страховим захистом людей і їхні справи від різного роду небезпек.
Страхування (страхова справа) у широкому розумінні - включає різні види страхової діяльності (власне страхування, або первинне страхування, перестрахування, співстрахування), які в комплексі забезпечують страховий захист.
Страхування у вузькому сенсі являє собою відносини (між страхувальником і страховиком) щодо захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб (страхувальників) при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів (страхових фондів), що формуються із сплачуваних ними страхових внесків (страхової премії).
Усі правові відносини, пов'язані з проведенням страхування, можна розділити на дві групи: правовідносини, що регулюють власне страхування, тобто процес формування і використання страхового фонду, та правовідносини, що виникають з приводу організації страхової справи, тобто діяльності страховиків, їх взаємозв'язку з банками, бюджетом, органами державного управління.
І ті, і інші відносини регулюються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Прийнято вважати, що перша група правовідносин охоплюється сферою цивільного права, а друга - державного, адміністративного, фінансового, кримінального, процесуального та інших галузей і підгалузей права.
Даний розділ включає в себе зразки позовних заяв із страхових правовідносин, судові рішення (судова практика України - страхування)